У меморіальному музеї Ольги Бачинської, що по вулиці Валовій, 6, відбулася уже традиційна зустріч під назвою «На іменини до Ольги». Цю традицію відновили наукові працівники Стрийського краєзнавчого музею «Верховина» вісім років тому, облаштувавши у помешканні Ольги Бачинської меморіальний музей.
Відома громадська і культурна діячка, етнограф і волонтерка, дослідниця української вишивки Ольга Бачинська була і дуже гостинною господинею: в цих стінах збиралися друзі й знайомі, тут обговорювалося безліч проектів, сюди приходили відвишивувати українські взори – і завжди Ольга Бачинська гостила друзів і знайомих солодощами, приймала чаюванням. Тому і вирішили свого часу стрийські музейники започаткувати на свято Ольги такий захід, щоб збиралися ті, кому не байдужа українська культура, кому не байдужі стрийські традиції – ті, хто зберігає і примножує їх і нині.
Цьогоріч традиційна зустріч «На іменини до Ольги» пройшла під промовистою назвою «Вплетемо спогад у вінок пам’яті стрийських майстринь».
Членкині Стрийської організації «Союзу українок» – знані майстрині ткацтва і вишивання Стрия, слухачки ГО «Університет Третього Віку. Стрий» зібралися для, того, щоб згадати у своїх виступах відомих вишивальниць, майстринь ткацтва, які не дали пропасти цим ремеслам, згадували, як збиралися вдома у стрийської вишивальниці, переселенки з Перемишля Миленії Петришак, як згодом започаткували «Клуб вишивальниць» при Літературно-мистецькому об’єднанні «Хвилі Стрия», як на одному з найбільших на той час підприємств – спеціальному проектно-конструкторському і технологічному бюро (СПКТБ) був гурток вишивальниць з дозволу його тодішнього директора Володимира Коваля, який вела на громадських засадах відома вишивальниця Ірина Ольшанська, що потім і очолила «Клуб вишивальниць».
Відкрила зустріч традиційно «господиня» музею О. Бачинської, науковий працівник Стрийського краєзнавчого музею «Верховина» Романа Савчин, яка згадала добрим словом Ольгу Бачинську саме як етнографа, колекціонерку українських взорів, збирачку українських строїв та людину, що в скрутні часи допомогла не одній вишивальниці, знаходячи можливість оплачувати їхню працю. Її розповідь продовжила Почесна голова «Союзу українок» Любов Камінська, яка детальніше зупинилася на історії збереження і примноження мистецтва вишивання у Стрию.
Про свою маму, пані Любу, майстриню ткацтва, розповідав стрийський музикант Іриней Турканик, згадуючи, як він сам долучався до цього мистецтва. Ярослава Левицька-Боднар теж згадувала свою маму, майстриню народної вишивки Ірину Боднар. А Зеновія Ханас розповідала про свої враження від «Клубу вишивальниць», куди вперше привела її мама. До речі, ще один музейний працівник Ірина Ханик теж згадувала про те, як Ірина Ольшанська залучала до Клубу молодих жінок – могла двічі, тричі нагадати про те, щоб ті приходили до Клубу, приносили свої вишивки, не соромилися, вчилися вишивати, правильно зберігаючи традиції вишиття, не шкодували на це часу…
Маловідомі імена стрийських вишивальниць згадала слухачка «Університету Третього Віку» стриянка Таїсія Гайдукевич. Говорила і про славної пам’яті Галину Турканик, що так скоро пішла з життя. Пані Таїсія подала ідею, оскільки мова зайшла про премію жіночого імені, що, можливо, доцільним було б заснувати премію саме імені Галини Турканик. Адже, якщо про Ольгу Бачинську у відкритих джерелах інформація є, то стриянка Галина Турканик для багатьох залишиться невідомою, якщо не популяризувати це ім’я. І таких імен у нас в Стрию ще багато…
А саму ідею про доцільність запровадження «жіночої» премії висунула присутня на заході депутатка Стрийської міської ради, очільниця міжфракційної групи «Рівні можливості», координаторка проекту «Твій берег. Безпечний простір для жінок і дівчат» в ГО Центр «Жіночі перспективи» Євгенія Пристанюк:
– Це була б премія для активних громадських діячок, що не тільки громадською роботою, а й волонтерством і іншими проявами зарекомендували себе кращими представницями жіночого кола Стрийської територіальної громади, – наголосила пані Євгенія. – Премії, так би мовити, «чоловічі» у Стрию є, і не одна, а от премії жінки, громадської діячки ще немає, тож ідея цілком слушна і варта уваги. Ольга Бачинська, що настільки всесторонньо спричинилася до розвитку українства практично в усіх сферах тогочасної економіки і культури, цілком заслуговує, щоб її ім’я теж увіковічнити у премії. Адже Ольгу Бачинську, без перебільшення, можна назвати жіночим обличчям кооперації XX століття. Діяльність більшості тогочасних кооперативів та організацій налагоджувалася цією наполегливою та відповідальною жінкою. Саме Ольга Бачинська закликала жіноцтво до активної громадської позиції у боротьбі за національне визволення, опікувалася сиротами, першою звернула увагу на долю домашньої прислуги, організовувала допомогу харчами та ліками Українським Січовим Стрільцям у часи першої світової війни.
Про нашу 100-річну стриянку Софію Середницьку – не тільки вишивальницю, а й майстриню на всі руки – згадувала майстер Народного Мистецтва України, член Національної Спілки майстрів України, стрийська вишивальниця і майстриня ткацтва Ольга Савчин, зауваживши, що стрийські майстрині мають давні й тісні зв’язки з дрогобичанками, а також на хорошому рахунку на всеукраїнському рівні. Пані Ольга вкотре озвучила свою мрію організувати у Стрию для бажаючих навчання мистецтву ткацтва, і що вона готова для цього на волонтерських засадах жертвувати власним часом та ділитися вміннями й досвідом – були б бажаючі…
Знані стриянки – вишивальниці, майстрині ткацтва, інших прикладних ремесел – їх імена згадували й пошановували сучасні майстрині, пам’ятаючи і тих, які, на жаль, відомі більш вузькому колу майстринь, і озвучуючи думку, що ні одне ім’я не повинно бути забуте.
Галина ПУГА-ДАНИЛЬЦІВ.Фото автора.