Ті, що творять прекрасне, у своїх роботах показують, який досконалий світ, що його дарував нам Творець.Тільки не всім дано бачити і сприймати це прекрасне. А щоб його передати іншим, зокрема – на полотні – треба мати справжній талант.
Стрийщина багата на таких талановитих митців. Воістину, благословенна наша стрийська земля іменами, які творили для сучасників і прийдешніх поколінь, щиро вірили в правду, не прогиналися ні перед ким, удосконалювали майстерність, що її отримали від знаних вчителів і талановитих живописців красного живопису. І ці імена не повинні піти в забуття.
Один з них – художник Іван Венгринович, що працював у жанрах пейзажного та портретного живопису. Дослідження мистецької спадщини Івана Венгриновича (1927-1980 р.р.) відкриває ще одну маловідому сторінку мистецьких надбань не лише Стрийщини, а цілої Галичини. Тому справжньою подією для стриян став вихід у світ каталогу «Мистецька спадщина художника Івана Венгриновича 14.10.1927 – 15.05.1989 р.р.».
Зібрав і впорядкував видання та підготував його до друку син художника Олег Венгринович. Він взяв на себе цифрове виконання фотографій робіт, вивчення і систематизацію їх по роках, не кажучи вже про сам пошук частини з них, що знаходилися у приватних колекціях (на жаль, деякі з них безповоротно втрачені). Донька пана Олега, внучка художника Злата переклала англійською мовою текстову частину книги. Ще один внук Андрій повністю виконав комп’ютерний дизайнерський набір і підготував видання до друку. А саме видання побачило світ у Львівському видавництві «БОНА».
Родина зробила все, щоб мистецькі кола Стрийщини, і не тільки, мали можливість запізнати мистецьку спадщину художника. Власним коштом було видано 25 примірників фотоальбому. Звичайно, це мало! Але перший крок до того, щоб творчість художника стала загальним надбанням й не загубилася в плині часу, зроблено. Тепер справа – за пошуком спонсорів для додаткового тиражу.
В каталозі представлена частина створених І. Венгриновичем картин з приватних колекцій та музеїв за період з 1940-го до кінця 1980-их років, рисунки олівцем та фотографії з життя художника. Тут вперше опубліковано біографічний нарис про життя митця (автор – науковий працівник Стрийського краєзнавчого музею «Верховина» Ірина Ханик), а на прикладі його відомих робіт мистецтвознавцем Романом Яцківим прослідковано творчий шлях художника, зростання його майстерності, проаналізовано теми, які найчастіше обирав митець. До речі, доктор історичних наук професор Львівської національної академії мистецтв Роман Яцків був особисто присутній на презентації, що відбулася минулого тижня у виставковому залі Стрийського краєзнавчого музею «Верховина», розповівши багато цікавого про дослідження творчості І. Венгриновича.
Його розповідь доповнила друга співавторка текстів каталогу, дослідниця мистецької спадщини художника науковий працівник Стрийського краєзнавчого музею «Верховина» Ірина Ханик, що буквально по крихтах збирала дані про художника. Поділився спогадами про художника та його друзів по творчій майстерні Роман Кіндратишин – колишній афганець і поет, теж художник, батько якого був митцем і часто брав свого сина до друзів у їхню творчу майстерню. А директор Стрийського краєзнавчого музею «Верховина» Микола Закусов вкотре озвучив мрію створити в Стрию постійно діючу мистецьку галерею.
Доповнили розповідь про художника стрийський поціновувач мистецва Володимир Кам’янка, музейні працівниці Марія Медюх та Романа Савчин.
До речі, Іван Венгринович залишив Стрийському краєзнавчому музею «Верховина» вісім робіт, серед яких – його знамениті «Скали в Уричу», «Захар Беркут» і «Портрет Колесси».
Пам’ять про художника живе у його живописних полотнах, у світлинах, які свято зберігають в родині. Внучка Злата на презентації підкреслила, що жодної картини дідуся не продасть ні за яких обставин. Хоча, якщо буде мова про подарунок музею, то на це готова… В грудні 1994 року у виставковому залі Стрийського краєзнавчого музею «Верховина» була виставка художника, присвячена його пам’яті.
Художник Іван Венгринович… Його пам’ятають стрияни. Картини його пензля прикрашають оселі краян, збагачують фонди музеїв України і закордоння. Нарис про художника та про його творчість до презентованої книги написав Роман Яців, доктор історичних наук, професор Львівської національної академії мистецтв.
Галина ПУГА-ДАНИЛЬЦІВ. Фото автора.