ТАМ, ДЕ ОЖИВАЄ ІСТОРІЯ…

Тустань – табір живої історії українського середньовіччя …

Тустань – місце, де історію можна повернути назад…

Тустань – місце Сили!

«Чи велетнів се, чи розбійників дім?», – так писав свого часу Іван Франко про  давньоруську фортецю-град на фантастичних Урицьких скелях, яка  увійшла до літопису в якості важливого оборонного та митного пункту Київської Русі, а згодом – й Галицько-Волинського князівства. Перша письмова згадка про Тустань датується 1340-им роком. Тустань сьогодні – державний історико-культурний заповідник, популярна туристична перлина, візитна картка карпатського історичного ландшафту.

Є місця, до яких хочеться повертатися знову і знову. А гори кличуть…

 Ті миттєвості, коли оживає історія… Ми можемо собі тільки уявляти, як воно було. А ще – має­мо обов’язок зберегти спадок, примножити його й поділити­ся ним з прийдешніми покоління­ми.

Ніхто не знає, як міг називатися тоді той кінь – прапрапрадід сьогоднішнього…Та й чи мав він якусь кличку взагалі. Нині – це Буран і дві красуні –  Зірка та Рада, чудесні їздові, які додають коло­риту та слугують прекрасною роз­вагою для дітей і дорослих.А ще  –  додають штрихів до чару природи та більш атмосферно передають дух середньовіччя.

А на другому кінці галявини… Ні-ні, то не білі хорвати, то історичні реконструктори.Так, вони живуть своїм життям. Їх табір відтворює давню автентику. Вони прядуть, тчуть, ліплять глечики та миски, кують залізо, вправляються у бойових мистецтвах, співають і танцюють давніх пісень і танців, займаються верховою їздою і влаштовують лицарські турніри. Усе це є їх тимчасовим способом життя тут та постійним світоба­ченням у нашому повсякденному, але дуже осучасненому житті. Разом з тим вони радо діляться інформацією,уміннями і гостинно запрошують до свого гурту.

Кращі реконстурктори, істори­ки, дослідники та музиканти творять колорит та відтворюють минуле у найменших подроби­цях. Завдяки новому формату та продовженій тривалості відвіду­вачі стають частинкою цього дійства, наче поринаючи у  своє Середньовіччя, та знаходять у ньому особливий шарм епохи, «де сміливість народжувала героїв, де майстерність твори­лася руками, де традиції плека­ли свободу і незламність» –  і ти закохуєшся  у давню епоху слав­них подвигів, суворих лицарів та дивовижних легенд.

Неповторність Тустані полягає не лише у її природних особли­востях, хоча скеля сама по собі вражає. Унікальність Тустані –  ще й у можливості точного (90 від­сотків) відтворення дерев’яної забудови, що існувала на скелях. Річ у тім, що будівничі, споруджую­чи неприступну дерев’яну форте­цю на скелях, довбали в камені пази для закріплення дерев’яних конструкцій. Дерева давно немає, а сліди в камені збереглися. Міс­то-фортецю Тустань творить ком­плекс скель Камінь, Острий Камінь, Мала Скеля, Жолоб та скелі, які прилягають до хребта Воронового.

До речі, існують перекази, що саме жителі фортеці Тустань вперше придумали, як довший час зберігати воду, щоб вона не псувалася і залишалася свіжою. Для цього вони викопували ями, вистеляючи їх шарами ялівцю і піску… Таке нововведення було дуже важливим і доречним при довгих облогах.

Помітне місце в межах скель­ного ансамблю займає джере­ло, яке в епоху Київської Русі на­пу­вало воїнів і рятувало в часи облог. В усі часи урицька водич­ка лікувала рани і дарувала по­дорожуючим сили. Цілюща вода заліковувала навіть ті рани, що вважалися смертельними. З ча­сом жителі Урича збудували на місці витоку джерела капличку. У центрі – скульптура Богородиці. На каплиці напис «Цілюща Кри­ниця Оберіг». Особливість у то­му, що з джерела б’є два потоки: кажуть, що то «жива» і «мертва» вода.

Вода з Тустанської кринички лікує багато недуг. Численні турис­ти приходять сюди, втамовують спрагу, моляться до Богородиці, ходять босоніж по джерелу, на­бираються сил і здоров’я. Ще Іван Франко, який був тут з дружиною, згадував, що лікував тут ослаблий зір, і ця цілюща вода йому допо­магала.

Урич – справжнє місце Сили, одне з найпотужніших енерге­тичних центрів планети, і одне з найвеличніших культурно-істо­ричних місць Європи. Тут ступала нога кельтів, гетів, даків, білих хорватів, слов’ян…

Отож, фестиваль-табір укра­їнської середньовічної культури «ТуСтань!» повертається у ново­му форматі. А творці кераміки, прикрас, дерев’яних сувенірів, що продавали свої вироби, підкрес­лювали: частина виручених кош­тів обов’язково піде на підтримку ЗСУ, бо наша Перемога –  то на­ша спільна мета! Бо ми – непе­реможні! І цьому підтвердження – наша славна історія! Особливо – тут, на цьому сакральному місці! На цьому МІСЦІ СИЛИ! Прийде час – ми переможемо ворога, і фестиваль –   на повну – розгорне свої крила!

Галина ДАНИЛЬЦІВ.  Фото автора.