Запит на культурну й історичну спадщину нині шалений, бо відбувається переусвідомлення базових речей, адже ця війна є боротьбою за нашу культуру, за українську самобутність, за те, чим займаємось, які життєві рішення ухвалюємо щодня, як вміємо активізуватись, солідаризуватись і протестувати, які пісні слухаємо та співаємо, які музеї відвідуємо.
Війна докорінно змінила ставлення до тих історичних місць, що залишаться на сторінках історії нашої країни назавжди, бо саме вони «пам’ятають» великі перемоги та поразки, битви та примирення, падіння та піднесення, які просто «дихають» історією. Чи знаєте Ви, що на Стрийщині є клаптик землі, який «дихає» історією і називають цю землю гетьманською?
Чому гетьманська, бо цими землями понад 100 років володіла родина Виговських. Деякий час тут жив особисто гетьман Іван Виговський. Після його загибелі саме в Руду Гніздичівська ТГ Стрийського району переїхала його дружина Олена Статкевич. Саме тут, у галицькому маєтку оселився і єдиний син Остап з дружиною Терезою. Більше того, Руда вважається одним з найімовірніших місць, де міг бути похований гетьман.
У колишньому містечку Руді, що мало Магдебурське право, є один-єдиний у всій Україні Музей Івана Виговського, який належить до типу історико-краєзнавчих музеїв, входить як філія до складу Львівської галереї мистецтв і належить до пам’яток історії України.
У музеї ікона Вознесіння, до якої молився гетьман Іван Виговський, яка написана невідомим художником у ІІ-ій половині XVІІІ ст., яка перебувала у родинній церкві Виговських – Воздвиження Чесного Хреста, що знаходилася у с. Йосиповичі Стрийського району.
Цьогоріч, 13 серпня саме на гетьманській землі з нагоди відзначення 400-ої річниці отримання статусу міста і Магдебурзького права (містечка) с. Руда (1623 р.) та Міжнародного дня молоді у рамках краєзнавчо-просвітницького проекту «Край ЖИДАЧІВСЬКИЙ: історія, сьогодення, майбутнє» відбудеться ІІІ-ій історичний форум для молоді «Гідні нащадки гетьмана Івана Виговського».
Історичний форум для молоді «Гідні нащадки гетьмана Івана Виговського» – це зброя, і хоч вона не вбиває, але є важливим способом боротьби за формування національно-патріотичного виховання молоді, збереження і відновлення історії про інтелектуала, дипломата, воїна, абсолютного європейця, який здійснив сміливу спробу вирватися з-під жорсткої опіки Москви, відстоюючи природне право України на самостійний вибір шляху свого розвитку, про гетьмана Івана Виговського.
До сьогодні Іван Виговський – є однією з найменш досліджених постатей Козацької Доби. Настільки, що і донині достеменно невідомі час його страти та місце поховання. Певна річ, значним чином через те, що окупанти України – і Російська імперія та срср, як спадкоємець її загарбницьких традицій – та їх численні прислужники у самій Україні вважали його «зрадником» і люто ненавиділи не лише самого Івана Виговського, але й кожну згадку про нього та його роль в історії.
До сьогодні нечисленні автори досліджень про гетьмана принижують його пам’ять, раз по раз називаючи його лише генеральним писарем Богдана Хмельницького і «забувають» про Його найбільшу перемогу над Москвою у Конотопській битві.
Саме Іван Виговський зумів – через 40 років після Петра Сагайдачного – здобути найблискучішу перемогу над московитами, яка американським аналітичним центром – Інститутом вивчення війни, штаб-квартира якого розташована у Вашингтоні, округ Колумбія, визнана, як найяскравіша битва українців за свою незалежність.
Конотопська битва залишалася довгий час ледве не забороненою темою в російській та особливо радянській історіографії. Протягом століть інформація про неї замовчувалася, бо правда про події під Конотопом розвінчувала багато великодержавних міфів, особливо про «споконвічне прагнення українців до союзу з Росією», а також про те, що «в історії росіяни ніколи не воювали з українцями».
Тож, найголовнішим завданням історичного форуму для молоді «Гідні нащадки гетьмана Івана Виговського» є відновлення пам’яті про першого гетьмана української козацької держави, який страчений за участь у боротьбі за незалежність України.
Іван Виговський – саме той гетьман, який і нині нас надихає до незламності і перемоги.
Що цікавого буде на ІІІ-ому історичному форумі для молоді «Гідні нащадки гетьмана Івана Виговського» і чим він буде особливий?
Цьогоріч ВПЕРШЕ в Україні заснована іменна стипендія «Гетьмана Івана Виговського» для успішної, активної та цілеспрямованої молоді. І саме на форумі вперше відбудеться церемонія нагородження іменною стипендією «Гетьмана Івана Виговського» для успішної, активної та цілеспрямованої молоді. Стипендією відзначаються молоді особи, які внесли значний вклад у відновлення і збереження історично-культурної спадщини гетьмана України Івана Виговського та культурно-освітнє і громадське життя Стрийського району.
Меценатом і одним із співзасновників стипендії виступив ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», директор Дмитро Вікторович Римашев- ський, координатор проекту Тетяна Сидоренко.
Жидачівський комбінат – це український виробник з 70-річним стажем роботи, який продовжує інвестувати в національну економіку, людей, екологію. Є лідером у паперовій галузі і є одним з найбільших в Україні виробників флютингу, тест-лайнеру, паперових пакувальних матеріалів, гофрованого картону і гофротари, упаковки для яєць та литої тари. Товариство також було відзначено Міжнародною нагородою – однієї з головних складових кейса ділової репутації. Міжнародний сертифікат-підтвердження звання «THE ENTERPRISE OF THE YEAR 2020».
Цьогоріч ВПЕРШЕ презентуватиметься та винесеться на громадське обговорення проект пам’ятного знаку «Родова садиба гетьмана України Івана Виговського», який буде на території колишньої вотчини, родового маєтку гетьмана Івана Виговського. Зараз тут знаходиться сільська школа, а самого гетьмана пам’ятає віковий дуб, який росте у західній частині садиби.
Також вперше презентуватиметься фотовиставка «Соледар. Сіль. Війна» із міста Соледар фотографа Олександра Пархоменка та пресофіцерки 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» ЗСУ Ірини Рибакової – Донецький обласний краєзнавчий музей. Уперше виставку «Соледар. Сіль. Війна» показали у французькому місті Ажен на річницю широкомасштабного вторгнення 24 лютого. В Україні виставка експонувалася у Покровську на Донеччині, у Києві та Дрогобичі.
Виставка «Соледар. Сіль. Війна» присвячена історії Соледара, містечка, яке зазнало руйнувань після приходу «руського міра», а також подвигу українських захисників, які боронять країну на Донеччині.
На виставці зібрано понад півсотні світлин фотографа Олександра Пархоменка та пресофіцера 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» ЗСУ Ірини Рибакової із унікального українського міста на Донеччині – Соледар. Воно невеличке, проте має надзвичайно велику природничу й історико-культурну спадщину.
За більш ніж рік запеклих боїв сьогодні Соледар практично знищено. Із січня 2023 року місто під російською окупацією.
Отож, історія про одне й те ж саме місто, зафіксована з різницею у 30 років. На світлинах зображено переважно виробничі потужності підприємства ДП «Артемсіль», підземелля соляних шахт і процес видобутку «білого золота».
Першу частину виставки присвячено мирному Соледару і це все зафіксовано на фотографіях Олександра Пархоменка – всі потужності підприємства «Артемсіль» на Донеччині в 90-х, підземелля соляних шахт, процес видобутку солі, макросвітлини кристалів солі.
У другій частині виставки – світлини Ірини Рибакової з уже зруйнованого війною міста: майстерні портрети українських військовиків – оборонців Соледара, артилерійські залпи під час бою, зруйновані росіянами будинки, безпритульні тварини, які залишилися у місті. Чимало світлин Ірина Рибакова знімала в перервах між «прильотами», коли можна було хоч ненадовго вийти з укриття.
Виставку презентуватиме: Олександр Мовчан – заступник генерального директора – Донецький обласний краєзнавчий музей.
А ще в рамках ІІІ-ого історичного форуму для молоді «Гідні нащадки гетьмана Івана Виговського» відбудеться:
– спільна молитва на території Кохавинського Монастиря за участі народного чоловічого хору «ОРФЕЙ» Національного університету «Львівська політехніка»; – художній пленер «Файне Пудевочко», на якому діти з викладачами на території музею Гетьмана Івана Виговського малюватимуть замальовки та ескізи музею; – покладання квітів до пам’ятника Гетьману Івану Виговському в с. Руда; – тиха акція «Свіча пам’яті» за невинно убієнними українцями;
– дві промоційні майстерки із серії «ЛЕГЕНДАРНІ ІМЕНА» – це тримовна (українською, польською та англійською) історія кохання Івана та Олени Виговських та із серії «ЛЕГЕНДАРНІ ІМЕНА ПОЛЬЩІ і УКРАЇНИ» – промоція і презентація української мови у світі через двомовне (польсько-українське) видання «Пригоди Цапка Матолка», видатного польського письменника, нашого земляка Корнеля Макушинського, переклад – стрийської письменниці Теодори Латик-Савчинської. У рамках проекту «Цапок Матолок подорожує по світі» та з нагоди 70-ої річниці (31 липня 2023 р.) з дня смерті Корнеля Макушинського і 140-ої річниці (8 січня 2024 р) з дня народження Корнеля Макушинського;
– творчі майстерки: хусткоплетіння; виготовлення захалявної книжечки «ВІРЮ І ДЯКУЮ ЗСУ»; виготовлення АНГЕЛІВ із шнурівок для ЗСУ; виготовлення журавлів із паперу і вати «бабовняні журавлі на сторожі України»;
– мистецька платформа від народного чоловічого хору «ОРФЕЙ» Національного університету «Львівська політехніка», художньої самодіяльності працівників культури Гніздичівської ТГ, кобзарське мистецтво від кошового отамана Микитинської Січі Нікопольського козацтва Бориса Хведосійовича Бабенко; козацького полку ім. Івана Богуна Львівського міського козацького товариства ВГО «Українське Реєстрове Козацтво»; народного ансамблю пісні і музики «Барва», НД с. Кротошин, Давидівська ТГ.
– ярмарок просто неба – крафтові товари від народних майстрів та ремісників;
– презентація гастрономічної спадщини краю – гастрономічна майстерка з виготовлення палюшків за древніми рецептами краю від платформи ПЛЯЦ «5G», традиційна страва гетьманського краю «Засипана капуста»; «Гетьманський чай» – від директора ТІЦ СТРИЙ Олександра Сікори; Рудянський домашній хліб на заквасці – від майстринь с. Руда; «козацький куліш» від Гніздичівської територіальної громади; «Бурячки Миколая Рея» – від голови Центру Просвітництва Ініціатив Підприємництва імені Миколая Рея Тетяни Бойко.
Що ще варто знати про ІІІ-й історичний форум для молоді «Гідні нащадки гетьмана Івана Виговського»?
Що на різних локаціях форуму збиратимуться кошти на ЗСУ;
– на форум ні з державного, ні з місцевого бюджету не витрачено жодної гривні;
– навколо ідеї відновлення пам’яті Івана Виговського спрацювала ціла команда небайдужих українців, а саме:
Львівська обласна державна адміністрація; Стрийська районна державна адміністрація; Гніздичівська селищна рада; Львівська національна галерея імені Бориса Возницького; музей гетьмана України Івана Виговського; Молодіжна рада Стрийщини; Жидачівський професійний ліцей; ГО «Центр Просвітництва Ініціатив Підприємництва імені Миколая Рея» Львівщини; ГО Культурно-просвітницький центр імені К. Макушинського польської громади міста Стрия; ГО « Консультаційно -Дорадча Рада Реформ Стрийського району»; ГО Асамблея розбудови громад і галицького краю; ГО «ТІЦ Стрий»; ГО Арт простір «KREDENS»; Львівське обласне козацьке товариство ВГО «Українське Реєстрове Козацтво»; Львівська крайова громадська організація «Галицьке ставропігійське козацтво імені гетьмана Петра Сагайдачного»; ГО «Жидачівський козацький полк ім. І. Виговського»; Координаційна рада козацьких товариств Львівщини при ЛОВА та багато-багато інших.
Чому об’єдналися навколо ІІІ-ого історичного форуму для молоді «Гідні нащадки гетьмана Івана Виговського»?
Бо під час повномасштабної війни кожен із партнерів відчув і зрозумів, що культура — це справжній другий фронт, а культурна спадщина, то бронь нашої НЕЗЛАМНОСТІ. Більше того, культура була нашим першим фронтом останні 300 років.
Дякуймо Богу і ЗСУ та тримаймо стрій українства разом!
Ольга БОДНАР.