День пам’яті Захисників України заснований в 2019 році за указом президента України Володимира Зеленського. Ця дата обрана в пам’ять про Іловайський котел 2014 року, коли було обіцяно відкрити гуманітарний коридор, насправді ж окупанти обстріляли українських військових під час виходу з Іловайська. За офіційними даними тоді загинуло 366 воїнів, а сотні людей пропали безвісти.
Символом цього дня є соняшник, бо ця трагедія пройшла серед соняшникових полів на південному сході України. Війна триває вже більше 9 років. А 24 лютого 2022 року росія вчинила повномасштабне вторгнення на наші землі. За ці довгі і тяжкі роки тисячі хоробрих синів і дочок віддали найдорожче – своє життя за свободу і незалежність України, за щасливе життя в своїй країні, за майбутнє своїх дітей. Кожен загиблий на війні – це неоціненна втрата для країни та для родин. На жаль, гине цвіт нашої нації…
Стрияни провели віче пам’яті «Не забудемо і не пробачимо. Сонце світить, але небо за Ростиславом плаче…», присвячене нашому Захиснику Ростиславу Плечію з позивним «Матвій».
Він загинув 13 червня цього року. Йому було всього 30 років. Молодший лейтенант, командир взводу зв’язку, боєць Нацгвардії. Народився у місті Сколе, згодом сім’я переїхала в Стрий, тут навчався у школі № 3. Фах юриста здобув у Тернопільському національному економічному університеті. З 2013 по 2018 р.р. служив у в. ч. Нацгвардії Львова. У перші дні повномасштабного вторгнення, не задумуючись, вірний присязі народу України, добровільно повернувся на службу. Загинув разом з побратимом, виконуючи бойове завдання на Бахмутському напрямку.
Захід проходив за підтримки Сектора культурної спадщини Стрийської районної військової адміністрації. Підготувала і провела його завідувачка сектору культурної спадщини Ольга Боднар. Вона зазначила: «Ми тримаємося вже 9 років і 552 дні повномасштабної війни. Нам важко, але ми стиснули кулаки й вигризаємо свою долю. Український народ і його мужність надихнули весь світ».
У стінах ДНЗ «Вище професійне училище № 8» зібралися організатори заходу, працівники училища, волонтери, представники різних громадських організацій, внутрішньо переміщені особи, щоб вшанувати захисників України, які загинули, відстоюючи незалежність та майбутнє своєї країни.
Панахиду за загиблими Героями відправили о. Василь Горечко, сотрудник парафії Успіння Пресвятої Богородиці, та о. Володимир Телішевський, сотрудник парафії свв. Володимира і Ольги. Отець Василь зазначив, що ми зобов’язані пам’ятати кожного, хто віддав своє життя за Україну, а їхні смерті стануть міцним фундаментом в побудові сильної України. Тому ми і молимося про сопричастя з Богом для невинно убієнних Героїв.
«Для нас, українців, найстрашніше залізо не ракети, літаки, танки, а кайдани. Не окопи, а окови!», – наголосила Ольга Боднар.
«Народжені вільними» – лунало від художнього керівника ВПУ № 8 Велеслава Добромира, студії розвитку дитячої творчості і дозвілля Грабовецько-Дулібівської дитячої школи (директор Ірина Кецик), Лілії Добромир, Студії розвитку дитячої творчості і дозвілля Гумель kids, а також поетеси і громадської діячки Зоряни Кіндратишин.
Представники Молодіжної ради Стрийщини поіменно зачитали і віддали честь пам’яті Героям Небесної Сотні, Героям АТО та Новітнім Героям Стрийщини. Воїн живе доти, поки його пам’ятають.
Особливо щемливим був момент у переповненій залі, коли мама загиблого Героя Ростислава Плечія знайшла в собі силу і звернулася до присутніх. Жінка розповіла, що востаннє бачила сина із букетом квітів, які він їй подарував на День Матері, бо приїхав у відпустку. Вже тоді відчула, що це їхня остання зустріч. Вона звернулася до залу і закликала усіх не здаватися і отримати таку бажану Перемогу, за яку віддають своє життя наші українці. Низький уклін МАТЕРІ ГЕРОЯ!
Усім учасникам дійства вручили квітку соняшника, як символ скорботи у День пам’яті Захисників України за що подяка БО БФ «Дон Калабрія Україна» і особисто Галині Карбан.
Не допустимо, щоб наші загиблі герої умирали двічі: перший раз –фізично, вдруге, коли про них забувають! Ми не маємо права це допустити. Герої не вмирають! Слава Україні!
Ольга ПИЛИПІВ.
