Під такою назвою 20 лютого біля меморіалу «Борцям за волю України» стрияни у спільній молитві вшанували перших воїнів світла, що віддали своє життя у новітній боротьбі проти одвічного ворога – росії.Саме в цей день Україна вшановує пам’ять Героїв Небесної Сотні. Цьогоріч – десята річниця.
Цвіт нації піднявся за свої свободи і права. Майдан 2014 року побачив непереможне єднання народу, а також перші жертви та першу кров. Серед них і два стриянина – Андрій Корчак та Юрій Дяковський – наші Герої. Зараз поруч з Небесною Сотнею вже цілі легіони Воїнів захищають нас з небес…
Велично звучить у виконанні Муніципального чоловічого хору «Каменяр» Гімн України. У цей час, здається, зупинилося все місто у скорботі. На свинцевому небі яскраво засвітило сонце. Промені-мечі наших воїнів Небесної Сотні осяяли присутніх і наче подали знак – ми з вами, дякуємо, що пам’ятаєте.
Ведучі – Ольга Калин та Назар Андрушко карбують слово, яке проникає у душу та сповнює гордістю кожного українця і за свою причетність до великої справи. Багато хто з присутніх брав активну участь у Революції Гідності, а нині пришвидшує Перемогу України у різний спосіб.
Завжди є ті, хто готовий показати іншим шлях до світла, правди та істинної свободи. Події, які відбувалися на головному Майдані України з грудня 2013 по лютий 2014 року, явили нам цих героїв. Ким вони були? До чого прагнули? Звичайні люди, мирні громадяни, які вийшли на Євромайдан, щоб відстояти своє право на мрію. Учителі та студенти, підприємці журналісти, вчені, художники, музиканти, громадські діячі та прості робітники. Вони почали із себе міняти цей світ з думкою: «Якщо не я – то хто?».
Пам’ятаємо, сумуємо, дякуємо, молимося…
Міський голова Олег Канівець та його заступники, голова районної ради Михайло Лучечко, учасники Майдану, рідні Героїв Небесної Сотні запалити та поклали свічки пам’яті й квіти шани до пам’ятників Героїв Небесної Сотні та Героїв АТО/ООС.
Преосвященний Владика Богдан Манишин у співслужінні Всечесних отців різних парафій провів чин панахиди. Під час спільної молитви раптово пішов дощ. Небо знову стало сірим і похмурим та плакало разом з усіма. Глибока скорбота поєднала присутніх, які схилити голови перед світлою пам’яттю наших Героїв. Слава про них, золотими літерами вкарбована в історію України.
Відтак Владика Богдан Манишин по-філософськи зауважив: «Що об’єднує всіх цих людей, які є в нашій пам’яті? В наших домівках є ще артефакти, маємо світлини, кому вдалося зберегти про Листопадовий зрив, наші українські майдани. Це час, коли людина накопичувала в собі ту любов до України, яка мала розцвісти буйним, гарним цвітом червоної калини. Той цвіт намагався зірвати вітер ненависті.Йому це не вдається. Тому, що кожного року цвіте калина. Та калина, про яку написав отець Андрій-Григорій Трух родом з с. Гірне і 130-ту річницю з дня народження якого переживали вчора.
Це великі люди, котрі тут, в Стрию, ще 110 років тому цією піснею запалити цілу країну, цілий світ. Ту пісню пізніше доповнили наші українські дисиденти одним куплетом на початку 80-их. Маємо чим пишатися і зокрема Героями Майдану. Вони не боялися нічого, хіба боялися втратити Бога й Україну. Тому що це благословенний, спасенний страх. Якщо ми хочемо виграти цю війну, маємо подбати за щось більше. Вже не раз наводимо цитату австрійського цісаря кінця ХІХ ст., який казав, що війни виграють вчителі і священики. І коли ми можемо записати себе у той славний рід, місія якого є передавати любов до України, можемо сказати, що тоді будемо мати цей славний рід. Бо тим, кому сьогодні 20, 10 років тому було 10. Сьогодні ми дивимося їм услід і покладаємо надії, бо вони нас боронять. Та маємо завжди вчитися, вчитися любові до України».
Олег Канівець у часі Євромайдану був народним депутатом України і активно боровся у Верховній Раді з прибічниками Януковича та усіляко допомагав стриянам, і не тільки, які масово приїжджали на Майдан, облаштовувати побут, відстоював у судах права незаконно арештованих активістів. Він з великим пієтетом ставиться до пам’яті загиблих учасників Революції Гідності та Захисників російсько-української війни.
Олег Канівець зазначив, що в історії України завжди були часи, коли на її свободу зазіхав ворог. І в ті часи найкращі сини і доньки ставали на захист. Ми живемо в тривожний період часу й нині відзначаємо вже 10 роковини подій на Майдані.А Україна завжди була ласим шматком для загарбників.
Він, зокрема, зазначив: «1991 рік – проголошення Незалежності. Сьогодні на календарі 2024. 33 рік, а ми, на жаль, не змогли стати на повний зріст, тому що завжди були у фарватері. До революції гідності були в орбіті росії. Повністю як по рівнях силових структур, так і в органах влади. І тільки народ у 2014 році спромігся сказати: «ні, так далі не може бути».
Міський голова згадав, як до столиці нашої держави з різних куточків України на велелюдні мітинги з’їжджалися сотні тисяч людей. Світ дивувався, як таке може бути, як може цей дух український іти супроти влади? Ціною життя Небесної Сотні вдалося відстояти свої права, вигнати Януковича, зупинити уряд Азарова.
Далі Олег Канівець з сумом сказав: «Сьогодні після віче-пам’яті зустрічаємо 108-го Героя, який поклав своє життя на вівтар Незалежності. Маємо свою Небесну Сотню… За два останніх роки, а якщо врахувати період Майдану і період АТО/ ООС, поховали понад 130 наших загиблих Героїв-земляків…».
Він продовжив роздумами про те, що Майдан став провісником того, що Україна вийшла з під орбіти росії. Вийшла, але бореться ще 10 років і не може вийти до кінця.
«Вислідом Майдану є те, що ми економічно вже перестали бути залежними від росії, навіть по енергоносіях жодного куба ми у них не купуємо і не купуємо їхніх продуктів.Вислідом військово-політичним є те, що був скасований наш нейтралітет. Уряд Януковича-Азарова робив все, щоби Україна була нібито нейтральною. Ми прямуємо в ЄС і прямуємо в НАТО. Вислідом Революції Гідності є також перетворення в культурній, гуманітарній сферах, але не до кінця. Як правильно говорять наші патріоти націоналісти, там, де є українська мова, там є український дух. Пропагувати українську мову треба сильніше. Потужніше треба працювати над тим, щоби церква єдналася і московського патріархату взагалі не було в Україні. Ми переживаємо зараз скрутні часи.
Але я переконаний, що цей рік буде переломним. Ісус Христос помер у віці 33 років. Після того було воскресіння. І тому я вірю в те, що після 33-ої річниці Незалежності України цього року настане воскресіння України. А до того часу всі повинні виконувати своє домашнє завдання – і українська влада, і український народ, Європейський Союз і Сполучені Штати Америки. І тоді гуртом ми поб’ємо цього одвічного ворога цивілізації. Задля пам’яті Героїв Небесної Сотні і Небесної Сотні широкомасштабної війни. Слава Україні».
Завершилося дійство спільним виконанням гімну «Боже, великий, єдиний».
Наталія КАРПЕНКОВА. Фото автора.